Антарктична станція “Академік Вернадський” була відкрита в лютому 1996 року, коли англійське Антарктичне товариство передало Україні станцію “Фарадей”. Потім станцію перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського.

Датою передачі станції Україні від Великобританії є саме 6 лютого. В той день зі щогли, встановленої неподалік метеомайданчика, урочисто зняли прапор Великої Британії.

Тоді останній бейзкомандер «Фарадея» жартома зажадав символічної плати за станцію. «Я дістав з кишені монету в один фунт стерлінгів і віддав Хейгу (Керівник останньої британської експедиції Данкан Хейг). Він побіг до майстерні, вхопив інструменти і «вмурував» монету в дерев’яну стільницю бару «Фарадей», – згадує керівник 1 УАЕ Геннадій Міліневський.

Більше про історію станції можна прочитати ТУТ!

Монета в 1 фунт, за яку українці “купили” станцію у британців, вмурована в стільницю бару “Фарадей”. Напис на ній було зроблено наступного дня, отож закарбувалася дата “7 лютого”. Фото Євгена Прокопчука, 25 УАЕ.
Монета в 1 фунт, за яку українці “купили” станцію у британців, вмурована в стільницю бару “Фарадей”. Напис на ній було зроблено наступного дня, отож закарбувалася дата “7 лютого”. Фото Євгена Прокопчука, 25 УАЕ.

Вчені станції займаються науковими дослідженнями, пов’язаними зі змінами клімату, реакцією тварин і рослин на потепління.
Щороку Міністерство освіти відбирає нових членів для експедиції. Вакансії та вимоги до них розміщуються на сайті Міністерства.

Про те, як живуть на станції, раніше в інтерв’ю AIN.UA розповідав її колишній Системний адміністратор Євген Краштан.
Станцію можна відвідати віртуально: на сайті МОН є 3D-екскурсія по ній і її фото.

А в Telegram є канал “Полярники і полярниці“, який ведуть члени експедиції.

Деякі факти про дослідження на станції:

  1. Дослідити атмосферні явища в Антарктиді почали в 1947 році, в 1996 році цю естафету підхопили наші вчені, і зараз ми маємо один з найдовших рядів безперервних метеорологічних спостережень в Антарктиді;
  2. За час спостережень середня температура зросла на 3 градуси за Цельсієм;
  3. 7 липня на станції зафіксували найвищу для цієї пори температуру за десятиліття: стовпчик термометра досяг +5 градусів;
  4. На” Вернадському ” минулого року була створена найсучасніша Українська метеостанція;
  5. Робоче місце метеорологів-метеоплощадка в 100 метрах від будівлі станції. Коли сніг занадто високий, туди добираються в снігоступах або на лижах;
  6. Вчені знімають показники 8 разів на добу за всесвітнім скоординованим часом: рівно опівночі, в 03:00, 06:00, 09:00, 12:00, 15:00, 18:00 і о 21: 00. Фіксують температуру і вологість повітря, атмосферний тиск, хмарність, силу вітру, опади тощо. Отримані результати кодують і відправляють Всесвітньої Метеорологічної Організації не пізніше, ніж за 20 хвилин після зняття показників;
  7. Вчені фіксують різні метеорологічні дані, відбирають зразки опадів, проводять ряд досліджень, а також ведуть візуальне спостереження за атмосферними явищами;
  8. У літній експедиції зазвичай беруть участь 2 метеорологів. Зараз на станції працюють киянин Ігор Артеменко та одесит Вадим Жуковський;
  9. Кліматичні дані з “Вернадського” використовують Український гідрометцентр, Всесвітня метеорологічна організація, Міжнародна океанографічна комісія, Міжнародне агентство з атомної енергетики, а також ряд вітчизняних наукових установ;
  10. Метеорологічні дані зі станції може побачити кожен бажаючий: вони відображені в розділі “Антарктида онлайн” на сайті Національного антарктичного наукового центру.
Пінгвіни біля станції "Вернадського" / Фото Soina Anna

На станції є навіть свої традиції:

  • Кожна літня експедиція залишає наступній команді скриню з подарунками, яку потрібно відкрити аж через півроку;
  • Бейскомандер раз на рік готує сніданок для всієї експедиції за попереднім замовленням;
  • Щосуботи всі збираються в ошатному одязі на вечерю в барі Фарадей.

6 лютого цього року станції “Академіка Вернадського” виповнилося 25 років! Давайте привітаємо їх і себе, бо це станція нашої країни!

Google на честь ювілею створив спеціальний дудл:

Трохи фото:

Геннадій Міліневський біля приладу Добсона 031 на станції “Вернадський”, лютий 1996 р.
Володимир Бахмутов (на фото) в найдальшій точці, якої досягли учасники 1 УАЕ, – біля підніжжя гори Шеклтон, за 15 км від станції. Грудень 1996 р.
Перша група українських фахівців з 1 УАЕ дорогою до Антарктиди. На борту судна “Джеймс Кларк Росс”, листопад 1995 р.
Фото Юрія Шепети
Команда українських полярників / Фото НАНЦ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *